Лине музика степу чудова,
Посила небо синє блакить,
І осіння пора ця казкова,
І співати в ній хочеться, й жить...
Осінь завше права свої знає,
І дарунки вона усім шле...
В високості безмежнім літає,
Її поклик до щастя всіх зве...
Я акорди її відчуваю,
Радість з смутком моїм обнялись...
Переможе натхнення, я знаю,
Хоч не буде вже так як колись...
Колись осінь була мені раєм,
Я у ній як лебідка пливла,
І сім"я пречудова,й коханий,
Та на жаль я давно вже одна...
Я ту музику степу пізнала,
Не могла я її не пізнать...
Що було, відгуло, не пропало,
Відчуваю його благодать...
Прислухаюсь я знову до неї,
Хай вона і в мені забринить,
Оживе в ній Віра й Надії,
І любов ще у серці квилить...
Не повернеться те що минуло,
Воно в спогадах гріє мене,
Все у дітях й онуках дозріє,
І в душі моїй туга мине...
Лине музика степу чудова,
І розбуджує поклик душі...
Я ловлю її чари казкові,
І мотиви кладу у вірші...
До - ре - мі - фа - соль - ля - сі - до...
До - сі - ля - соль - фа - мі - ре - до...
Дякую,Катюшо! Ото щодня,як працюю на городі,переносю кабаки,дині,кавуни,помідори,перчики,.. то й відчуваю ту музику,а потім зайду до хати,та й ну писати...
