|
Я намагалася припинити дивитися на зорі вночі,
В той час, як ти давно це зробив.
Я розмовляла зі своїм відображенням у дзеркалі,
В той час, як ти шукав себе.
Я запам'ятовувала відповіді на питання,
В той час, як ти вчився жити.
Що ж, я трохи запізнилась, але я не настільки слабка, як тобі встигли розповісти.
Ні, це ти втратив всі почуття,
Ні, це не я спіткнулась об свої старі помилки.
Так, це я залишилась людиною.
Я шукала в кожному підтримки,
В той час, як ти підіймався на небосхил самотужки.
Я не раз переконувалась, що друзям не варто довіряти,
В той час, як ти був одним з них.
Я списала всі білосніжні сторінки зошитів,
В той час, як ти гуляв містом пізно ввечері.
Що ж, я трохи інакша за тебе, але я не настільки невинна, як показали мої вчинки.
Ні, це ти втратиш мене першим,
Ні, це не я скаржитимусь перехожим на долю.
Так, це я залишусь людиною.
Я знайшла сенс життя,
В той час, як ти хотів змінитись.
Я дійду до своєї цілі,
В той час, як ти не розумітимеш свого призначення.
Я не здамся до кінця це чого б це мені не коштувало,
В той час, як ти розповідатимеш іншим чого досяг.
Я відчуватиму адреналін в своїй крові до кінця днів,
В той час, як ти обходитимеш всі гострі кути.
Ні, це ти забудеш мене,
Ні, це не я писатиму таким, як ти листи.
Так, це я залишусь людиною.
ID:
846091
Рубрика: Поезія, Верлібр
дата надходження: 25.08.2019 11:46:47
© дата внесення змiн: 25.08.2019 11:46:47
автор: К. Тарновська
Вкажіть причину вашої скарги
|
