Знову шлях в чужину,
Лише грудка землі із собою,
Я до серця горну,
Бо прощаюсь надовго з тобою.
Ледве стримую плач,
За петльованим хлібом із печі.
Копійчини шукач,
Повернуся до тебе під вечір.
Може дасть Господь Бог,
Повернутись назад в Україну.
Я віддам людям борг,
В чужині не залишусь ні днини.
Крім грошей я щастя
Собі в чужині не шукаю.
Додому вернуся,
Бо більше ніде нема раю...
В чужині, то не вдома
Тут ти, доле, мене забуваєш.
Я надіюсь, що скоро
Ще про мене ти трохи подбаєш.
На яву під вербою,
Обіймуся я доле з тобою.
І прокинуться рідні гаї,
І співатимуть нам солов’ї.
Гіркі реалії сьогодення! 
