Потоки уяви у
Твоїй голові, що
Не зникають із
Смутком
Чи щастям -
Потоки ще ллються
Надалі, безодні
Поряд немає -
Її не існує в уяві,
Допоки існує життя
У тілі твоєму, ти
Можеш думати, душою
З небес ти почутим
Не будеш - ти
Все кажи прямо
Зараз, словом
Ти доторкнися -
Його не забуде
Ніхто, хто зараз
Слухав тебе
Не лиш вухом,
А свідомістю власною -
Серцем, душою
І все зберігав -
Наче комп'ютер,
Але із безкінечною пам'яттю
У йоктобайти... Безодня
Не знизу, безодня -
З гори, безкрайні
Небеса, безсмертна земля.
