Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Максим Тарасівський: Фієста - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Вікторія Т., 07.06.2019 - 10:45
Цікавий експеримент з різноплановістю, переплетенням сучасного й минулого, реальності й фантазії(в дусі магічного реалізму). Це правда, що найрідніших людей ми не знаємо цілком, а знаємо тільки якусь сторону, обернену до нас. Я також про це думала.Декілька зауважень. З оцими останніми, врешті-решт, особливо ретельно -- З оцими останніми -- особливо ретельно (врешті-решт – надто громіздко). ...ті вершники давали йому такої ради -- можливо, «так брали його в роботу»? чи ще якось? «давати ради» – дещо інше яку поза очі вважав – тут, мабуть, «у глибині душі» або «потай» тим часом доходив висновку, що і результат мій нині святкує – останнє не дуже зрозуміле остаточно вивільним – вивільнив Добре було б дати посилання, щоб читачі краще уявляли собі, що це за інструмент, скажімо: https://www.youtube.com/watch?v=-uLsM9vp3dw або https://www.youtube.com/watch?v=aIzckuLjwik І останнє – про сусідів Ви подумали? Максим Тарасівський відповів на коментар Вікторія Т., 08.06.2019 - 05:35
Сусіда хороший щасливий, а поганому сусідові так і треба!Дякую, Вікторіє, справді, із отими оборотами треба попрацювати ще, безпечеречно, вони перші-ліпші та не надто влучні та доречні. Стилістика постраждала, та й загалом - читач вагатиметься що сенсу. Потрібна редактура. Дякую! Світлана Ткаченко, 02.06.2019 - 08:22
Це найкращий з тих твоїх коротких творів, що мені довелося прочитати. Не тому, що майстерніший, а тому що скам'яніла кукурудза, так мамо і риси мерців - це мені в сердечні шпарини заходить. Решта - чудова знахідка, навіяна чудовою класикою. Ти зробив мій ранок! Дякую.
Максим Тарасівський відповів на коментар Світлана Ткаченко, 02.06.2019 - 08:30
Дякую, Світлано, так оце приємно чути... Була тривала перерва, ані часу, ані сил писати, саме бажання. І от учора воно таки взяло верх над усім рештою, пересварилося із усіма довкола, аби не лізли, тицьнуло мене мордою в монітор: пиши, щучій ти син! Ну і от. Дякую.
Ulcus, 02.06.2019 - 07:50
як би то так написати, щоб не дуже вас хвалити? ок, напишу, що твір сподобався. читала його повільно (як книжка пише). завдяки вам дізналася, що таке кахон, бо якось не доводилося знайомитися раніше. тішуся з особливої манери передавати інформацію через відчуття, спонтанні зорові образи. якось по-особливому те все. а ще розмови з мамою... звісно ж, лишу ще свої зауваження. нагадаю, що зауваження - не обов‘язково вказівки на помилки. пунктуацію не зачіпала, хоч і там запитань багато. отже, ловіть мої помітки. непоспіхом, на мою думку, ліпше було б написати неквапом, врешті-решт, гітаристів, укулеле, тріску можна замінити скалкою (бо тріскою вважають значно більшу частину деревини), костел, вивільнив (там помилка друку), чомусь «пасат» і «хонду» ви написали по-різному.
Максим Тарасівський відповів на коментар Ulcus, 02.06.2019 - 07:58
О, дякую, Гострозора Панно Дощового Ранку. Вчора пізно вночі писав, і спати хотів, і писати, якось так ... знаєте, майже навпомацки, чи то снив, чи то писав... Зранку бачу - ні, писав. Дякую. піди повиправляю. Дякую. Точно, вчора ледь не втратив свідомість із тим неквапом, відчуваю, що є інше, точне слово, а воно не дається, стрибає на кінчику уявного язика, а на справжній не йде. дякую.
Ulcus відповів на коментар Максим Тарасівський, 03.06.2019 - 09:47
і навіщо ви це зробили, Максиме? якщо я вказую на якісь огріхи, то не з метою себе рекламувати, чи щось подібне. хочеться вірити, що там нема іронії, але мені однаково неприємно. вибачте, якщо образила вас
Максим Тарасівський відповів на коментар Ulcus, 03.06.2019 - 10:08
Тільки хотів подякувати, дяка та іронія речі несумісні, але якщо щось - прибираю
|
|
|