Ми виросли,
Нам стало всеодно,
А ніби вчора все було,
Щось винесли,щось зрозуміли,
Отримали що не хотіли,
Або хотіли знали і боялися,
Не розуміли від самотності ховалися,
Тоді здавалося любили,
Пліч опліч йшли,життя творили,
В одній руці щастя букет,
А в іншій смутку пістолет.
Обоє грали свої ролі досконало,
Обоє не любили і кричали, що любові мало,
Принесла осінь із дощами сумний дар,
У пам'ять нашу зради календар,
міцний відвар - день цей з моїх плечей,
а там і вічність за спиною,
колись твоя душа згадає мою,
моя душа твою згадає,
з пітьмою,там де нас тепер немає ..