Чуєш, як серце все повільніше й повільніше відбиває ритм мого...напівіснування?
Вчора, гуляючи вечірнім зимовим містом, мені здалося, що я побачила тебе. На мить затамувала подих і ... Нічого. То був не ти. Не твої очі, не твої уста, не твій вогонь в очах.
То була чергова сіра й туманна людина, яку я відпустила поглядом, пішовши далі через міст...
Я вже не сумувала, не розчаровувалась, адже звикла вже зустрічати не тих, не тебе... Думала, що зайва серед цього маскараду, що не зможу змиритися з тим, що щирість не цінується, що слова знецінюються, що любов до тиші може бути причиною насмішок...
Любий, я знаю, що і тобі важко змиритися з цим падлюцьким світом, але знаєш, що нас порятує ? Прагнення робити один одного щасливими...
З любов'ю,
Твоя...
Прекрасні слова- Прагнення робити один одного щасливими... 
