Завжди́ дивлюся людям в очі,
там більше правди, ніж в словах,
там тихі ранки, бурні ночі,
там бите серце, безвість, страх.
Там є усе, що так ховають,
що не пускають на загал,
там є всі ті, кого кохають
і з кого ліплять ідеал.
Люблю дивитись людям в очі!
В них правда, біль і забуття,
там відчуття бува пророчі,
там заховалось все життя.
Усе в очах: думки, бажання,
слова не сказанні давно,
надія, радість, сподівання,
все те, про що ми мовчимо.
Ви заглядайте людям в очі!
Там відкривайте їхній світ,
хай буде звичка, а не злочин,
чуттів збирати первоцвіт.
Згодна, є моменти коли біль не дає цього робити чи минулі кадри пам‘яті, чи почуття, чи... і таких «чи» ой як багато може бути. Проте, недаремно хтось колись сказав про очі, як про дзеркало душі.
Усе в очах: думки, бажання,
