Усі ми розпинаємось за Крути
ворожою ордою до сих пір.
А як воно інакше має бути?
Ми із Москвою не уклали мир.
Воюємо, та якось у півсили.
Прощаємо і грабежі, і мат.
Вони війну, таки, оголосили,
але ще кілька сотень літ назад.
А ми і не помітили навали.
Хотіли ще із ними десь іти,
хоча не тільки Крути показали,
які то є лукаві ці брати.
Нечиста сила зайняла простори,
виморюючи плем’я козаків.
І не вміщає горя Чорне море,
течуть рікою сльози матерів.
А на землі підпільна сіра маса
ще домінує навколо керма.
Поділена на касти і на класи,
юрба не відвикає від ярма.
І русофіл шурує у майбутнє,
аби юрбою правило безпутне
і націю єднало батогом...
Попутно забуваючи Вітчизну,
готуємо собі покутну тризну...
І кров тече, але б’ємо чолом.
цього мало, ой як мало! - рук тих, хто гідний бути і є хто українцем... - незалежність отримали задарма у 91-му, задарма, без єдиної краплі крові, а що збуджували за 27 років так званої волі?! - бандитський вертеп! - чому? бо мізер був духу УКРАЇНСЬКОГО, і понині - швидше ближньому горло перегризе українець, ніж ворогу своєму справжньому, північному, московиту...