Не ріжуть руки гострієм морози,
Легке, як пір’ячко тепло зігріє душу
І спогади течуть, як самі чисті сльози...
- "Пробач, народе, я спокій твій порушив!"
- А світ навколо тебе, майже, засинав,
Тяжкій твій сон, але пробудження ще тяжче.
- "Я знав про страшну долю твою, знав…
Народе триста років кров'ю плаче."
Весільну сукню надягла ЛЮБОВ.
Від всього серця віримо у милість,
Твою ГОСПОДЬ, тоді проллявши свою кров,
Затвердив у законі СПРАВЕДЛИВІСТЬ!
І я стою, схиляю голову свою,
Молитва з вуст тече струмком НАДІЇ.
- Прошу врятуй Україну мою.
- Врятуй від марнославців-лиходіїв...
Північний вітер, злий, даремно б’є в розкуті груди,
Підступна крига вже не звалить з ніг,
Бо ми українці, самі щасливі люди,
Тому що ВІРА самий сильний ОБЕРІГ...
