ПОСПІШАЙ ДОДОМУ
Зранечку-раненько мама напекла хліба,
з муки, наварила вареники біленькі.
I запрошувала до столу до обіду
сотню раз, просила їсти- діти маленькі .
Будила, тихенько цілувала у щічку,
вставай,'' снідати... обідати, люба доню...
вже сонечко високо і минула нічка'',
торкалась, і гладили волосся долоні.
Я ніжилась, у ліжку привідкривши очі,
з лебединного пуху не хотіла встати.
''О моя мамо, мамочко посплю, ще трохи''!
півгодини ,панувала тиша у хаті.
О вже давно, виросли милі - ластів'ята!
у кожного є сім'я ,діти , внуки свої .
Всім хоче догодити ,люба рідна мати-
пече, варить, ріже когутики золоті.
І нераз, насняться її смачненькі страви,
господиня і трудівниця, добра щира...
У спогадах ,згадую дитинство лукаво...
цілую , вчорашні сліди матусю милу.
Яка благодать божа- на Різдво Христове?!
пахне дванадцять страв- у маминій світлиці.
медова кутя, пампушки, страви святкові ...
і дзвони, кличуть на коляду до церквиці.
Відлуннює, коляда від хати до хати...
''Бог Предвічний, і Йдуть три царі зі Сходу''....
Славлять дитя на сіні і Пречисту мати,
витає, блаженна радість у любу погоду.
Не раз на чужині, бачу щасливі роки...
де тато, і мама нас зустрічають з доріг.
Шануй, цінуй коли у тебе живуть батьки,
поспішай, додому і вклонися їм до ніг.
М ЧАЙКІВЧАНКА