МАЛЮК (ПЕРЕКЛАД)
Малюк… Зернятко на руках мужчини…
Нема на світі кращої картини!
Як міцно тулить сина він до себе,
Здається, ладен прихилити неба!
Тримає найдорожчий скарб в руках,
Лише вгадайте, що в його думках…
Не обірвалася священна нитка роду!
І сина Бог послав у нагороду!
У нім – майбутня гордість, оборона…
І горця честь, і вільнолюбний дух…
П’янити так би не змогла й корона,
Як син п’янить і зір його, і слух…
Хай ніжки в сина надто ще малі,
Та скоро побіжить він по землі…
Стежки долатиме… І звивисті, й гористі…
Хай наміри він завжди має чисті!
МЛАДЕНЕЦ (ОРИГІНАЛ)
Младенец на руках мужчины!
Вот, где бы написать картины!
Его так трепетно он обнимает,
Ведь в тельце — кровь его буяет!
И гордость там грядущих поколений:
Слились в едино корни ответвлений!
Есть горца дух и разум праотцов —
Зародыш истины в дитяти мудрецов!
Так быстро двигаются ручки, ножки!
Вот скоро побежит он по дорожке!
И выйдет сын на шлях тернистый!
О, лишь бы помысел его был чистый!
м. ЛЬВІВ Наталія КАЛИНА.
СЕРДЕЧНО ДЯКУЮ! 
ЩИРО ДЯКУЮ, НІНУЛЯ! 
a: 
