Я пронесу крізь все життя
Ім’я коханої, як долю.
Згадаю, і серцебиття
Знов не дає мені спокою.
Вона - хмаринка в небесах,
Дарує в спеку прохолоду.
Легенький вітер в парусах,
Який приносить насолоду.
Вона – це ластівка в гнізді,
Найкраща мама для пташини.
Вона - опора при біді,
Надійна пара для мужчини.
Вона, як любить, то в душі
Немає іншому куточка.
Ніколи їй не воруши
Все що було, для неї – точка.
Та проживає і не раз
Своє життя вона щоночі.
І не виносить на показ
Все, що болить, лиш плачуть очі.
Я прикладу усіх зусиль,
Щоб жінка ця була щаслива.
В її житті настане штиль*
І усмішка засяє мила.
Штиль* - тут, як спокій
гарно про кохану. хоча сам вираз «штиль у житті» мені особисто не дуже імпонує. все ж хочеться приємного неспокою. якщо приймете зауваження, то запропонувала б «у біді», «докладу зусиль», «настане штиль»
СЕЛЮК відповів на коментар Ulcus, 15.10.2018 - 13:57
Дякую! Як я шкодую, що я не мовник...
Ulcus відповів на коментар СЕЛЮК, 15.10.2018 - 14:24
зате далеко не в кожного мовника є такий талант, як у вас
