Вірш цікавий за ритмічною побудовою: майже у всіх рядках перші дві стопи – амфібрахій, а третя вкорочена до одного складу (-!- -!- !). Як на мене, стабільно прослуховується пауза перед останнім словом у рядку (у останньому рядку – перед "весь вік").
Цікава така ритмічна побудова тим, що в ній нормально сприймаються рядки з трошки іншою побудовою: як третю стопу вкоротити не до одного, а до двох складів (-!- -!- -!), що й маємо тут у 6-у ("Холодні чотири стіни") та 15-у ("Вустами б торкнути чоло") рядках. Завше таке читається, як помилка розміру.
Деяка шорсткість (не ритмічна помилка) є у рядках 12 та 13 – там друга стопа без наголосу (так званий трибрахій – "---"). Втім, у 12-у рядку ("Сховатись від протиріч") то лише формально – у слові "про́тирі́ч", крім основного (на "і"), досить чітко чути побічний наголос (на "о"). У 13-у рядку ("Там листя перегнило") доводиться читати "пере́-гнило́". Теж не фатально, хоч я б написав "геть все згнило". Ще б я прибрав "й" на початку 8-го рядка, а 7-й закінчив би на тире... Та на те воля Авторки.