У дуплах сну буяє ніч, русалки сняться їй…
А в чорних сукнях чаклуни у сяйві місячнім
Щось шепчуть зорям мерехтливим й чорні п’ють чаї.
В чорнилі ночі гурт русалок в танці-відчаї –
Нема розваг їм і фантазій в цьому мороці.
Достигла ніч і все опріч в таємних теренах…
Світанок запалив свічу – вона горить в руці,
То ж раптом ніч лицем до світла вмить обернена –
Жарини чорного кота, що носить сім чудес…
І сон пропав…
Дельфінів гурт на хвилі золотій –
Вродився день, птахів політ, розкрився цвіт небес
Й дитя всміхнулося у світ – свого життя, надій…
18.09.2010р.