Обіймемось: ростемо у однім садку
І сонечко на всіх у нас - єдине!
Погляньте: гуси на однім ставку,
А на городі - буряки, картопля, дині...
Задумаймось: що з того, що в нас розум є?!
А мудрість десь у скрині ми тримаєм.
До крові кожен б'ється за своє,
А вороги не сплять...Не сплять, під нас копають.
Зламаємось, бо кожна гілка по собі.
А ти зламай чи сніп, чи оберемок!
Усоте кажу і собі, й тобі:
Допоки можемо, давайте в сніп зберемось!
Обмаїмо волошками і маком сніп,
Щоб ворогу з далека видно було!
І синьо-жовте блисне мов окріп,
Щоб вороги з землі моєї вітром здуло!
