Лицар падає вниз від ударів сокири. Порубали на фарш. Не на жарт розізлились. Непотрібні живі, ви ж цього так хотіли!.. Бог помер. Запалали кумири. Алілуя, мій брате, Хель Вотан! Що там ще?.. Він лежить у багні На червоній землі. Із хрестом, що нашив, Щоб простили гріхи. У поході поліг Від чужої руки. І кого в тім вина: Бога, звіра, твоя?! Непомітна у світі Пролягає межа. Поміж темряви й світла Ти ідеш повсякчас. Трішки ще, Близько вже - І настане твій час. 03.08.2018 © Богдан Кухта
ID: 802436 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 08.08.2018 17:45:10 © дата внесення змiн: 21.08.2023 22:08:05 автор: Kukhta Bohdan
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie