Лицар падає вниз від ударів сокири.
Порубали на фарш. Не на жарт розізлились.
Непотрібні живі, ви ж цього так хотіли!..
Бог помер. Запалали кумири.
Алілуя, мій брате,
Хель Вотан!
Що там ще?..
Він лежить у багні
На червоній землі.
Із хрестом, що нашив,
Щоб простили гріхи.
У поході поліг
Від чужої руки.
І кого в тім вина:
Бога, звіра, твоя?!
Непомітна у світі
Пролягає межа.
Поміж темряви й світла
Ти ідеш повсякчас.
Трішки ще,
Близько вже -
І настане твій час.
03.08.2018
© Богдан Кухта
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802436
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2018
автор: Kukhta Bohdan