Даруйте квіти,
Й надсилайте вчасно.
В мирний час,
І в роки війни.
Бо не відомо,
Хто коли погасне,
Які слова останніми були.
І обіймайте міцно-міцно дуже,
Всіх тих, хто серцю дорогий.
Бо ми не знаєм, як воно вже буде,
Які нам доля викине призи.
Цілуйте так, неначе – це востаннє,
І в миті цій усе ваше життя.
Вона не буде вже така прекрасна,
Яка була тоді, он того дня.
Бо ми не знаєм,
Що із нами буде завтра.
Куди нас доля вітром занесе.
Можливо її з тобою більше
Тут не буде,
Бо часто так розходяться шляхи.
І не сумуйте,
Ви ніколи не сумуйте.
За тими, хто з життя пішли.
Живіть!
Благаю вас, на повну !
За тих, кого немає у живих.
Бо душі ваші кольорові,
Як скласти добре,
То появиться веселка.
Нехай вона освітить вам дорогу,
Коли стане надто темно.
Даруйте квіти,
Й надсилайте вчасно.
Троянди, лілії, гвоздики,
Щоб потім не прийшлося
Дарувати квіти ті
Могилам.
Гарний вірш!
але так точно
