СВІТАНКИ НАВЧИЛИ МЕНЕ УСМІХАТИСЬ
Я біжу, у дитинство казкову мить,
де старі дуби підпирають небеса
а над берегом Дністра мій час біжить...
і водограєм дзвенить - квітує весна.
На моїй душі сонячно і світло
я живу мрію і щаслива щаслива
зранку Всесвіт всміхається привітно
і жайвір несе до зір на своїх крилах.
Прекрасна мить -як солодка малина
після дощу ясніє пречисте небо
бігає сонячний зайчик як дитина
райдужні дні сіють щастя для мене.
Заквітчала весна зелені коси
із польових квітів вінок із барвінку
і листям шумлять віттям верболози
соловей несе пісню про українку.
Вітер -закружляв у вальсі у танку
на волі вдихаю пахощі аромат
під сіянням зір не спиться доранку
душа квітне у мрії як вишневий сад.
Світанки, навчили мене усміхатись...
радіти сонцю хвилиною у житті,
Святому небу низенько вклонятись
дарувати щастя радість на землі .
Замріяна, закохана в небеса
білою лілією квітну в розмаю
люблю зеленгаї безкраї поля...
і тут частинку серця я залишаю .
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
