Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794628
На березі малого озера сиділи двоє – чоловік поважного віку і чорний пес. Вони були чимось схожі один на одного. Пес, напевно, був бездомний. Чоловік закинув вудочку і чекав, виглядаючи улов. Пес сидів поруч і теж спостерігав за качурами із яскравим пір’ям, що плавали поміж квітів і листків жовтого латаття. Раптом пес задав про невідкладні справи і кудись діловито побіг по стежці, а чоловік залишився на березі із вудкою. Угорі на довгій гілляці верби, неначе кури на бантині в курнику, сиділи голуби, а під ними унизу на воді дрейфувала качка. Вона засунула дзьоб у пір’я і дрімала.
Біля сонячного, укріпленого цементом берега, наступного дня з’явився штучний острівець. Його рослини зображали зелену черепашку із візерунком на спинці у вигляді шахової дошки. Навколо черепашки були висаджені двома колами червоні і білі бегонії. Острівець з’явився неочікувано, неначе подарунок озеру.
Біля берега ріс рогіз, а у воді плавали численні водорості. Придивившись, виявила у воді трьох справжніх черепах. Вони були майже непомітні серед водоростей і нерухомі, але виставили частину панциря на сонце із води. Майже поруч, на поверхні дрейфувало каченя. Воно склало шию і теж дрімало під сонцем.
“Острівець” із широким гладким листям латаття став ніби більшим, завдяки листю. Квітів латаття стало більше – на дві квітки. Над водою літали бабки, а по воді плавали водомірки. Аж тут і мальки вирішили підживитися комахами, підпливали близько до поверхні і на когось полювали.
“Плюх” – у воду із розгону забіг великий білий пес у ошийнику. Він скаламутив воду, підняв із дна пісок та розлякав мальків. Обдивився “острівець” і не виявив нічого цікавого для себе, вибрався на берег і, обтрусивши воду, побіг далі.
Каченя давно прокинулось. Але тут качка із каченятами вирішили поплавати по озеру. Качина флотилія перепливла озеро, залишаючи за собою слід, перевірила зарості водоростей і кудись зникла, виявилось, що недалеко: качка вийшла і присіла на березі біля краю озера разом із каченятами – відпочити.
На березі стояли вудки. Рибалки час від часу за ними наглядали, а самі займалися ремонтом. На іншому краю озера велика бабка присіла на гілку, яка стирчала із води.
Прилетіла зграя голубів, присіла біля лавки і стала щось шукати у піску. Голуби гуліли. Голуб розпушив грудку і виконував біля голубки ритуальний танець, а вона делікатно відступала.
Качка залишила каченят на березі і здійснила контрольний заплив, а тоді повернулась і вирішувала, що робити далі. Серед водоростей показалась маленька чорна голівка. Ні, це був не плезіозаврик, а черепаха. Вона спочатку пірнула вглиб, а тоді попливла далі по озеру. Можливо, вона підшукувала собі краще підводне пасовисько.
Ще один персонаж знайшов собі нове пасовисько – каченя. Воно засунулося поміж листя латаття, майже біля середини “острівця” і щось випасало у воді на нагрітому сонцем великому гладкому листі латаття ніби на тарелі. Закінчивши їсти десерт, вибралося із листя і попливло далі. Мама-качка дрімала на березі і уже не звертала увагу на неочікувану фотосесію.
Голуби зійшли до води і дружно пили воду. Біля штучного острівця показалась чорна голівка і круглий панцир. Черепаха спочатку сховалася під воду, а потім попливла, огинаючи острівець.
Вдалині прибіг рудий пес. Хазяїн сидів на лавці, а пес ганяв по парку, з’ясовуючи перелік його чотирилапих відвідувачів. На берег, неначе мавки із лісу, вийшли дівчата. Одна із них зайшла у воду, щоб сфотографувати латаття, хоча обоє були саме на нього схожі, тільки були людськими квітами.
А над озерами пливли хмари. Одна із них була схожа на черепаху і ніби повторювала те, що було унизу. А може і всі.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796304
11.06.2018.
Світлини автора.
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2198261186880610&set=pcb.2198269116879817&type=3&theater
