Нічка темна. Місяць світить.
А повсюди сніг лежить.
Небо чорне. Зірка сходить
Й, наче діамант, блистить.
Придивлюсь до зір яскравих,
Там побачу Шлях Чумацький,
Небо в зорях золотавих,
Й місяць трішки чудернацький.
Він стежинку прокладає,
Що веде в глибокий ліс.
Сніг лапатий там кружляє.
Й зайчик у нору заліз.
Я іду по тій стежині,
Що веде мене кудись.
Раптом, де ж він там візьмись?
Бачу вогник вдалині…
Я потрапила у казку
Про Дванадцять місяців.
Заховалась за берізку
Й бачу там усіх братів...
Зорі, дякую за ласку,
Що вказали шлях мені.
За таку гарну підказку
Вам складатиму пісні.
Сподобався вірш 
