А ЖІНКА, ЯК ВЕСНА КРАСИВА
А жінка ,як весна прекрасна і красива...
чарівна мила, трояндою цвіте в саду-
то заплаче сльозою ,як дощова злива...
і птахою, злетить за коханим в грозу.
Від слова ''люблю'' зарумяниться личко,
райдужною веселкою увійде у твій дім...
пишні коси по плечах, то заплете у косичку-
усміхнеться, сонцем у промінні золотім.
Художник малює портрети із її вроди
у безсонні ночі поет складає їй вірші
вона несе промінь надії у любу погоду
із її любові, народжується життя і пісні.
Перед нею, схиляють голову цілують руки...
благословена небом леліяти на руках дитя,
кохана, жадана ,дарує радість мелодії звуки-
вона мати, дружина сестра -Мадонна земна.
А жінка, як весна прекрасна і красива...
божественна, пречиста у білосніжній фаті,
поруч із коханим ,ніжна, мрійлива щаслива-
іскряться очі, віддає тепло , як зоря у ночі.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
