Так що там із новітнім вівтарем?
Чи є там що покласти?
У світі псевдо - цінностей і псевдо - тем,
І незалежно від якої касти ...
Так, місце на вівтар тому, що серцем,
Бо розуму людського тут хоч у пітьмі шукай!
Зарозумілість і брак знань. Примарливе. Безлице.
Тепер там за вікном цьому вділяють щедрий пай!
Зробили і не раптом з самохвальства небо,
У ввічливості вже непомітно рубежу.
Немає кращого в нас за повагу не до себе,
А до кого́сь, хто вийде геть за цю межу ...
Так, місце на вівтар сьогодні правді,
А не міфічності чужій, а іноді своїй,
І місце на вівтар любові і повазі,
А не байдужості, нахабству, глупоті і слів, і мрій!
І не до Бога у кишені з хабарем,
Бо він таких вже надивився і не бачить.
Ненависті до іншості він також не пробачить.
Лише добро і щирість - золотий тандем ...