Муйсея Афрудіта… обласкана татком,
На Вєнскій бал Луліта поїхала з Хряк.м.
Бурштиновий ошийок, як лялька експонат,
У Вим’я … стільки ж дійок… житуха шоколад.
Не висохли Мальдіви, а вже новий бумонт,
В Жаннусі… наче Діви, державний нині хвонд.
Що значить для Корита, ну виділив рядком,
Ледь дише баба Рита… - не той в її диплом.
Плювать на онкохворих, нас чистить канібал,
Підсвічником мін.ри кладуть нас наповал.
Звільнити нас потрібно від задушевних мук,
Й викошує нас рівно… майс.євий правнук.
Коріннячко Варави… кайдани знов кує,
Генетику розбавив… й забули хто ми є.
Поважаю землячко сміливих 
