Я марю тобою ночами,
Кричу у глибоку пітьму.
Благаю щоб ти повернувся
Як сонце рятує весну.
А ти у малій домовині
Все тихо та ніжно спиш.
Я прошу вітру
Аби тебе пригорнув.
Торкаюсь холодної землі,
Яка накрила твоє тіло.
Намагаюсь взяти тебе
За ніжну руку крихку.
Я марю тобою ночами,
Впускаю тебе у думки.
А ти ласкавим голосом
Промовляєш тихо мені.
Про місяць зачеплений рогом
Та дивну незайману весну.
Ти водиш мене край дороги
Коли я в гарячці лежу.
Даєш мені надію далі жити
Говориш що я все пройду.
Але чому ж тебе тоді нема?
Я марю тобою ночами,
Впускаю твій дух у душу свою.
Милий, скоріш повертайся,
Бо так охота обійняти тебе.
Хоч на мить...
Дай вдихнути ніжності вуст твоїх.
І ніколи не відпускати
Незаймані ночі в мені.
