Safe travels
by Billy Collins
in New Yorker, Sept 11 2017
Щоразу, коли Гуллівер мандрує
в новий розділ "Мандрів Гуллівера",
я дивуюся, яким добрим він був мандрівником,
попри його невиліковну легковірність.
Я більше не насолоджуюсь подорожами,
бо, наприклад,
так і не зрозумів різниці
між "суб'єктом" і "хорошим хлопцем".
І я ніяковію,
коли мушу простягати
касирці долоню з купою монет,
ніби годуючи голубів у парку.
Як Пруст, я передчуваю неприємності,
коли виходжу зі своєї кімнати,
що оббита не корком,
а тільки шпалерами,
розмальованими жовтогарячими квітами
і зеленими гілочками.
Звичайно, коли тільки захочу,
я можу мандрувати в моїй уяві,
але не далі Торонта,
де якісь студенти університету
з цапиними борідками і сітками для волосся
перекладають мої вірші на канадську.
