Чи справді це? Не встиг спитати в себе,
Між сотень я розгледів вас.
Не йдіть! Відчув я слово тепле,
Ви чарівна, ви варті всіх прикрас.
Не йдіть! Цій пісні не потрібна мова,
Вона безмежна, як портрет нічний.
Моїй душі неначе колискова
Але чомусь я вам чужий.
Хоч ви для мене - цілий світ,
Пробачте, я не смів вам говорити.
Лиш бачу вас - здіймаюся в політ,
Засяють очі, будуть жити.
І знову пісня йде до тебе.
Чи справді це? Не встиг спитати в себе,
Та вже пливуть думки на кораблях.
Лиш тихий погляд… Світло в небі,
Ви зірка, що відкрила серцю шлях.
