Торкнись дощем чи променем торкнись,
Щоб забриніли втихлі колись струни...
Як добрі мелодійні руни...
Давай згадаєм те "колись",
Ти притулись...
Торкнись усмішкою чи поглядом очей,
Побачу зорі в них... а може, і тумани,
Та в них я не знаходила омани.
А серце птахом із грудей...
Не твій трофей...
Роси цілунком, ласкою торкнись...
Як пахнуть, куплені тобою квіти,
У рай із ними б полетіти...
Бодай в безхмарну синю вись,
якби зрослись
Торкнися вітром , тінню від надій,
Самотність жінку... ох, не прикрашає,
Та ролі в нас вона не грає...
Вона - глядач, не лицедій
серед подій...
Торкнися приспівом до зачину , торкнись
А я продовжу пісню надпочату -
Дорогу хресну чи хрещату...
Якби ці голоси злились,
якби зійшлись...