Не кваптесь, пані, в осінь, зупиніться
На тім пероні, зваблених сюїт...
Летять, як в стрічці із архіву лиця,
А серед них , знайоме вам стоїть
Не кваптесь, пані, в осінь, подивіться
В мороз і вітер - плетених шкарпет...
Не настоявся смак густий за сонця
Важких, багатих, писаних ранет
Не кваптесь, пані в осінь,оберніться-
Там присмак літа на пелюстках вуст...
Тепліший светрик з вечора вдягніться,
Крильми розправте витончений бюст
Не кваптесь, пані, в осінь, зачекайте,
Там літо стигле з кошиком суниць,
Там журавель не в"юниться у небі,
А гнізда в"є в господі з блискавиць
Не кваптесь, пані, в осінь,зупиніться
І пригубіть солодкого вина...
Це просто осінь, золотава осінь,
За нею, неодмінно, що весна...
Я так і зроблю, з вашої поради...
