Сплети зорею-місяцем світанок,
Щоб я збудилась , як в земнім раю...
Це буде незвичайно-теплий ранок,
Не похитнуся в щастя на краю
З дощу краплинок зробиш мені кави
І подаси у ліжко - пригуби...
Цілунок теплий, ніжно-нелукавий
У той світанок тихо заплети
Нестямно-звабний на столі сніданок
Напередодні осені багать,
Що простягнуться крильми аж в серпанок...
Не відпускай мене... Хай нами снять
Допоки щастя крутить каруселі,
Хай світ чекає, а у нас дощить,
В вікні всміхнуться айстрів акварелі,
І райдуга від зазрощів згорить
дякую, пані Ганно, за вподобання.
Так, а може та синиця не завжди потрібна? ціна зависока...
