Мені лоскотно на душі,-
Щемить, виспівує сопілка,
Бо з України родом я,
Повік-бо серцем - українка
Бува, накотиться сльоза,
Коли заскигле в шибку гілка,-
Калину стиглу за вікном
Не обірвала дивна жінка.
Затисне і відпустить знов
Чиясь непрохана оцінка...
Нехай здоровими ідуть,
А я наперекір всім - жінка!
Комусь відчинеться душа
І затремтить, мов та пі"їнка,
Іду босоніж по стерні,
Але не плачу - українка!
Либонь сутужно на душі
Під скрипки звук чи плач сопілки,
Бо ж родом з України я
І серце маю українки.