„Не кидай хліб, бо він святий” -
І я кажу не кидай
колись це був закон людський
та ні, це закон – всесвітній.
Колись не знав я, що таке
Цей пшеничний виріб.
Та згодом я пізнав життя
І скуштував я той же виріб.
І зрозумів я ці слова:
„не кидай хліб, бо він святий”
І почалась життєва ера
Хліб – труд людей, а значить він живий.
Живий – це в значені святий.
Святий – бо труд людський.
А значить треба берегти.
Батьківський труд,
а труд цей життєвий...
А я буду казать своє
Ти – сильний, ти вільний від життя
Але не забувай лише одне.
Хліб – це все твоє буття.
Я не наказую, я просто кажу
В цей день, єдиний в своєму роді.
Ти головне не кидай,
Не кидай, поважай і годі.
Коли ти їж святий,
Смачний і гарний хліб.
Задумайся хоч раз над тим
Як роблять цей величний хліб.
Та я казати це не буду.
Ти сам дізнайся, це твоє завдання.
Та я скажу лише одне –
„ти прагни поважати й охороняти хліб,
бо це твоє завдання...”
