Черемха молода сніжно-біла ,
Красується як у фаті
І ніжним ароматом чарує
Навкруги дерева усі.
Дуб кучерявий в неї влюбився.
Цей дуб молодий, ще пеньок,
Він жінку і дітей малих має,
Та шукає ще коханок.
Обласкала черемшина дуба,
Зелень його общипала.
Ясен посеред поля зустріла
І його уже покохала .
Ясен кучерявий закохався,
Ясен молодий не пеньок.
Хоч жінку і діток малих має,
Та шукає ще коханок.
Черемха його палко кохала,
Машину, хату забрала.
Та й клена знайшла собі старого,
І заміж вийшла за нього.
Клен, цей дряглий гриб, влюбився,
Він уже трухлявий пеньок.
Від сім*ї дурень цей відказався.
Шукає собі коханок..
Ой, черемхо, квітуча черемхо,
Красуєшся в білій фаті.
Пахнеш для усіх ти ароматно,
Та ягоди твої терпкі.
так і є... Отже, щоб не дивитися отого бруду - приєднуйтесь до флешмобу! 
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704103
Да-а-а... Отаке ж буває! Ото й гірчить тому! 
