****
Дивлюся в тебе мов у літнє небо.
Безхмарне, чисте… Віяло теплом
у твоїм полі спокою… Потреба
в обіймах… Ніжно дихала…. Нутром
відчую стримання твоє і… Дикий трепіт
крил твоїх… Спокою не бачу і… Не зна
моя душа вже спокою без… Тільки шепіт
твій чую криком у душі моїй… Луна
у голові моїй мовчання… Не закрити
пусте порожнім… Не наповниш … Не чекай
з розбитої посуди пити і напитись.
Залились очі пеленою пустоти. Не дай
мені тебе у цьому бруді утопити,
в своєму болі, смутку, злості… Бережи
себе від мене… Хочеться згубити
мене від тебе й… Більше не знайти
від болю… Хочеться щоб тіло загорілось
яскравим полумям. Я б дарував тепло
тобі, щоб ти в мені хоч раз зігрілась,
як твоє полумя в мені не раз було
