Зневіра :
-Цей світ такий пустий.
Янгол :
-Тоді йому краще літати. Камінь ніколи не піднімається в небо. А повітряні кульки швиденько злетять до зірок.
Зневіра :
-В цьому світі немає кохання.
Янгол :
-Я знаю. На цій планеті немає і Парижу. Це люди вигадали.
Зневіра :
-Та Париж є! Це ж просто місто!
Янгол :
-Та я там не був. Не ходив по його вуличках. Виходить, що його немає.
Зневіра :
-В цьому світі стільки страждання і болі.
-Янгол:
-Не відчувши страждання - не відчуєш і радості. Не відчуваючи холоду - не відчуєш тепла. Не побачивши темряви - не знатимеш світла. Ніколи не впавши - не навчишся підніматись з колін. Не ставши перед Богом на коліна - не вмітимеш бути вдячним за все. Тоді ти навчишся правильно починати зі день. З подяки за все.
Зневіра :
-В цьому світі стільки гріха...
Янгол :
-Гріх - це відпускати можливість.
Зневіра :
-В тебе немає тут навіть будинку. Як ти хочеш допомагати людям?
Янгол :
-В мене є посмішка, обійми, поцілунок, слова, віра,крила і Бог.
Зневіра :
-Людина може померти, так і не пізнавши істини.
Янгол :
-Дерево росте з кожним днем. Його поливає дощ і палить сонце. Це шлях. Істина - це теж шлях. Залишиться душа, котра житиме і далі.
Зневіра :
-Ти забув свої крила! Ти ж впадеш!
Янгол :
-Я вірю, я знаю, що можу літати. Крила в мене в голові. А... Так... Забув... Залиш собі на згадку. Нові виростають щоразу, коли в мені живе віра!
добре, що є янголи... 
