Моя Україна - велика єдина,
де люди щасливі і жито в полях.
Де діти сміються і щастя панує
і радості сльози, у мами в очах.
Моя Україна, це тихий світанок,
під сонцем ранковим, блискуча роса.
І вечір чудовий і кущ калиновий,
і чорна розкішна дівоча коса.
Моя Україна, це Крим і Карпати,
Дніпро, Буковина і Галицький Львів.
Де молодь щасливо, могла покохати,
в любові і щасті, ростити синів.
Моя Україна, це прапор блакитний
із жовтим колоссям і пташка в гаю.
Ніхто не вбиває, ніхто не стріляє,
ніхто не загарбує землю мою.
Моя Україна - верба біля річки,
не спалені села і чорні міста.
А щира, співуча, вкраїнська родина,
де пісня зернятком з землі пророста.
Така Незалежна Соборна Країна,
омріяна в думці і бачена в снах.
Тоді буде пісня, тоді буде свято,
як будем ми вільні, як той сизий птах .
Автор Лариса Мандзюк
