Моя країна - це війна!
Страшне поняття, визначення, слово…
Здається, іншого призначення нема:
Від битв поранена - до битв завжди готова!
Моя країна - це біда!
Корупція, хабарництво і зрада,
Убозтво, бідність і брехня -
Нікому тут не можна довіряти!
Моя країна - це журба!
Це сльози, біль, пересторога,
Майбутнього у краю цім нема,
І їде люд розумний до чужих порогів…
Моя країно… Як же ти слаба!
Тебе з середини і зовні розпинають,
Запроданство, корисливість, війна
Тебе повільно й методично убивають!
Це шлях у прірву, шлях у нікуди!
Спасіння справа рук лиш власних,
Ми маєм, мусимо перемогти,
І проти зла, що в нас повстати!
Моя ж країна - ще жива!
Поля, гаї, лани широкі,
Багата й благодатная земля,
Якій потрібні лиш розумні руки!
Моя країна - це не тільки галушки,
Не тільки вишиванки й коломийки,
Не тільки танці, стрічки, козаки!
Не тільки! Чуєте!!?! Не тільки!
Моя країна - це моя душа!
Це те з чим стати маєм воєдино,
Й сказати: «Ні! Для мене ти – одна!
З тобою завжди буду, рідна Україно!»
І закачати мужньо рукава,
Позбавитись від п’явок та кайданів!
Сказати: «Годі! Тут мої края!»
І стати тут господарем і паном!
Зоря вже близько, ми ж бо на межі!
Доволі вже знущалися над нами!
Найперші зміни - зміни у собі!
Тоді і світ цей зміниться із нами!
Моя країна - не лише війна,
Моя країна, то земля освячена і Богом дана!
Моя країна - це моє життя!
Моя країна з попелу ще встане!
25.09.2016
