Підвладно на цім світі все людині -
Лиш зупинити час не ладна і донині.
Підвладно на цім світі все людині -
Та у журбі втонути може у хвилині.
Людина знає, як на світі сім потрібно жити,
Бо відчуває серцем – треба лиш любити.
Людина знає, як на світі сім потрібно жити -
Та як любити так, щоб душу не згубити?
Людина відчуває - без хвилини смутку
Не оцінити власного здобутку!
Людина відчуває – без хвилини жалю
Торкнутись важко душі власної скрижалю…
Людина плаче і радіє водночас,
Маніпулює й рушить казку із прикрас.
Людина про своє серденько дбає,
У чуже ж з легкістю ножа встромляє…
Знедолена вона? Та ні, - щаслива!
Зів`яла? Ні, бо ж щойно зацвіла!
Утомлена? Та що ви! Має силу!
Її черпає з незбагненності буття…
