|
Часто від супротивників полювання чуєш - мовляв ви мисливці такі сякі, все повибивали нічого не залишилося.
На питання про те чи їдять вони м'ясо, відповідають - мовляв цих тварин спеціально тримають, а дичину ні хто не доглядає, вона жити хоче, а ви їх ....
Що ж таке полювання?
Заняття древнє, як і сам світ. Полюванням займалися за всіх часів. Спочатку полювання було засобом виживання, з плином часу полювання відійшло на третій план, поступившись першістю тваринництву і землеробству.
У наш час полюванням називають полювання з рушницею по звірові чи птиці, але це не зовсім вірно.
Полювання різноманітне, як і наша природа, це і полювання з рушницею, і ловля поплавковою вудкою, спінінг, підводне полювання, і походи в ліс за грибами ягодами, фотополювання ... І в кожному виді полювання є своя родзинка.
Але в кожному суспільстві є ті, хто вважає, що полювання це жахливо, що мисливець здатний тільки знищити, вибити, розтоптати ...
В умах людей полювання відображається тільки як вбивство ... Частково це так, не позбавивши життя не здобудеш трофей, але дивно, що риболовлю чи збір грибів та ягід не мають на увазі як те ж саме вбивство, але ми зараз не про це ...
Ніхто з противників полювання не замислюється, що вбивство домашньої тварини, більш жорстоке, ніж вбивство на полюванні.
Коли ти купляєш домашню тварину на м’ясо ти розумієш це, що рано чи пізно її треба буде забити. Але ж чи розуміє це свійська тварина? Ви її годуєте, доглядаєте, лікуєте. Вона Вам довіряє, але настає момент, коли цю тварину чи птицю господар пускає під ніж, і вмираючи вона немов запитує – За що? Що я такого зробила? Вона не розуміє, що ви любили її як шмат м’яса.
В дикій природі все по іншому. Там людина з тваринним світом вже майже на рівних, а отже у дичини є досить великі шанси пошити Вас у дурні. Вона може сховатися, плутати сліди і лише від Вашого уміння перехитрити, чи спритності дичини, залежить результат полювання.
Домашня худоба такого шансу немає…
От скажіть мені, будить чи нормальна людина вставати о четвертій п’ятій годині ранку з теплого ліжка, що б навісити на себе всю мисливську амуніцію загальною вагою від 4 до 7 кілограм і тягати її по полю, болоту, лісі, проходячи іноді не один кілометр не завжди в ясну погоду.
І в сніг і в дощ рватися туди, куди нормальна людина ні за які гроші не пішла би.
Мисливець, це не звичайний чоловік, він отримує задоволення від спілкування з природою, так - так саме від спілкування, він бачить найменші зміни, що звичайний міський житель не помітить, навіть якщо йому це сказати.
Колись в дитинстві нам читали книги про зміну пор року майстерно описані авторами.
Як ми це собі уявляли ...
Так ось я бачив все це під час полювань, як краплі дощу падають в свіжу ріллю немов маленькі срібні гвоздики, як клен підсвічений останніми осінніми променями сонця здавався просто облитий золотом, як читаєш зимову - білосніжну книгу здавалося б безмовного зимового поля, мимоволі милуючись сонцем, що сходить над ним ... В ті моменти стаєш ніби поза реальністю. Споглядаючи все це занурюєшся у якусь казку. І нічого не має - ні важкої амуніції, ні пройдених кілометрів, ні набридливого мілкого дощу, що накрапує тобі за комір сорочки, тільки щось прекрасне ... Приходиш з поля додому з чудовим настроєм не відчуваючи ніякої втоми. Хоча буває і таке, що додому було просто не дійти - ноги підкошувалися, а сісти відпочити ніяк не можна - сиро і мокро, і починаєш співати пісні або щось сам собі розповідати, що б якось дійти додому.
У чому полягає полювання - в спілкуванні з природою, в умінні читати книгу слідів, сукупність уваги терпіння і любові до тваринного світу ...
Ось "захисники" природи волають, мовляв давайте полювання взагалі закриємо - з милосердя. Як можна вбивати тварин, птахів ???
Але ж вбивство милосердям набагато жорстокіше, ніж вбивство з рушниці.
Так-так! Адже якщо не контролювати кількість дичини в угіддях, і не відстрілювати її частину, то дичини будить стільки, що просто не буде кормової бази для неї, а далі дичина буде голодувати, хворіти, почнуться епідемії, і поступово в муках дичина буде гинути ...
Всі нарікають на малу кількість дичини, мовляв в довоєнний час дичини було тьма, а зараз її мало.
Так, але якщо порівняти ці два періоди було і зараз, буде дві великі різниці.
Раніше не обробляли поля отрутами і пестицидами, не витоптували поля тракторами - практично все робилося вручну, а якщо під час жнив натикалися на гніздо, то обжинали навколо, не чіпаючи його ...
А що зараз? Випалюються луки, поля обробляються отрутами від гризунів і шкідливих комах, в результаті гине молодняк зайця, хімія зливається в болота, вирубуються ліси ... А винні як і раніше мисливці.
Справжній мисливець ніколи не зробить злочинний постріл по вагітній зайчисі не в сезон, і не буде добувати звіра чи птаха який потерпає від стихійного лиха.
Поряд з предметом природознавства в школах, потрібно вести гуртки при мисливських товариствах, де не тільки на папері і в книгах розповідатиметься про звички звірів і птахів, а так само проводити вилазки в ліс, що б на власні очі побачити все те, що проходили на уроках, приймати участь в підгодівлі диких тварин, влаштовували зелені патрулі. Там дивишся, батькам, а коли виростуть і дітям своїм розкажуть о мисливських буднях, про мисливську етику, що це і спорт, і спілкування з природою, і вивчення звичок тих чи інших тварин і птахів. І так далі і так далі ...
(опубліковано в журналі "Полювання та риболовля" №4 Квітень, 2019 рік)
ID:
702323
Рубрика: Проза
дата надходження: 23.11.2016 08:51:17
© дата внесення змiн: 10.09.2019 11:25:01
автор: kleshenko
Вкажіть причину вашої скарги
|
