Люблю тебя, скучаю и ревную,
Нет большего желанья на Земле,
Чем сладость, нежность, сила поцелуя,
Прикосновенья верная к тебе.
Тебя б увидеть и открыв объятья,
Бежать к тебе, чтоб над землёй поднять
И закружить, как в день тот нашей свадьбы
И никогда с собой не разлучать.
**********************************
Ти – моя рапсодія душі.
Ти – моя кохана чарівниця.
Надихай, збуди в мені вірші.
Божа бережи тебе правиця.
Ти їдеш так легко, від землі
Наче відривають тебе крила.
Ангел мій, дарований мені.
Ти – фортеця, і могутня сила.
Ти – моїх рапсодій водограй.
Твої очі – сонячний світанок.
Ні на мить мне не залишай
Я прошу, молю, тебе кохана.
Стану на заваді волі злій.
Від лихих вітрів оберігаю.
Ангел рідний, вірний, добрий мій,
Сонячна моя, тебе кохаю!
Ти – моя рапсодія душі.
Я до тебе світ мій поспішаю.
В серці збережи мої вірші.
Ангел мій, я так тебе кохаю!
так юно звучать ці рядки, Костянтине! 
