Барвінок в’ється біля хати,
Відкриті двері і вікно,
Виходить мати виглядати,
Чи син вертається з АТО?
Старенька хвіртка вже без скрипу,
Вчора її змастив сусід,
А на межі сумує липа,
Тут починався сина слід.
Барвінок знов зацвів весною,
Давно співають солов’ї,
Лише нема в душі спокою,
Так мучать часто сни її...
Барвінок в’ється біля хати,
Відкриті двері і вікно,
Виходить мати виглядати,
Чи син вертається з АТО?
Виходить мати виглядати,
Чи син вертається з АТО?
І бачить посивіла мати,
Що не вертається ніхто...
Смутний барвінок біля хати,
Сльозою вмилося вікно,
Навчились двері вже зітхати...
Коли ж те кінчиться АТО?!