нас завжди оточують (не)існуючі галактики
всі завжди йдуть. не потрібно шукати, чия це вина
кожен в душі має частинку романтики
але не кожен розуміє, для чого справді вона
робити боляче іншим - просто формальність
забути про почуття, відданість, довіру, взаємність
так ми показуємо свою ненормальність
ось так перетворюємо це у невід'ємність
нам не потрібно часу разом. нам не потрібно днів.
колись, нам вистачало щастя і в секундах
і зараз розбираємо лише безліч спогадів
та шукаємо помилки у власних словах
доволі часто за нас говорять вчинки, причини
доволі часто маємо лише здатність все руйнувати
думаємо про наслідки завжди в останні хвилини
щоб не втратити щось - потрібно міцно тримати.
