Після того, як програно безліч битв,
Мої мрії лишаються до кінця ідеальні,
Тільки те, що на тебе має вплив,
Робить в серці моєму дірки вогнепальні.
Нами зроблено безліч безглуздих дурниць,
Навіть море моє ми змогли розділити,
Твоє висохло вщент і блищить на дні сіль,
Все моє, що жило в тобі, мусила вбити.
А в моєму як й завше блукають сліди,
Одинокі сліди, що вже мали би змитись,
Тільки в серці назавжди залишишся ти,
І мені як й тобі, доведеться змиритись.
Тільки я не жалію і ти не жалій,
Адже трапилось все лиш за нашим велінням,
Скільки в морі брести-по поверхні сухій,
Щоби все стало так - як в моїх сновидіннях.
Й після того як програно безліч битв,
Мої лишаються до кінця ідеальні,
Як шкода, що усе, що має на тебе вплив,
Робить в серці моєму дірки вогнепальні ...
