|
(27 листопада 1863 — 23 квітня 1910) 
Ви показали і людей, і гроші, і судоми й панування, де село́,
В найкращий перехрест життя, щоб ми читали, як тяжко там було,
Літає часом вітер, та несьогоденних днів, думку попалили, крики : "Все одно",
Потонуть в литих грошах, поки догра́ють литаври, потонуть у дощах і все, їх повело.
Пі́двели в підземелля, до земель, що людям ближче,
Забудуть рід і чистеє кохання, в що ти вірив, що піднять могло,
Хто був братом і сестрою, другом чи то й вище,
Крикнуть буде ліньки з передсердя, поки серце сушить, суспільне підвело.
На перехресті світу і довкола, де отець народу зліг,
Заспівають ваше слово і полине вільний гімн,
Серед ночі, що вкриває нас по сей погрішний день,
Ваша мудрість очорнила внуків зра́дливих дідів.
Втрата щастя не зломила, дух народження просвіт,
Хмари поле оточили, зорі світять через раз, кожному свій степ широкий,
Ви лукавство осудили; що сучасне - по відлунню від громад, сенс вже неглибокий,
В моїх думах, як я мислю - вам залишив своє місце, най забуде світ.
Та ж будуть люди,
що ясніють
і горять вогнем згорівшим.
ID:
674308
Рубрика: Поезія, Присвячення
дата надходження: 24.06.2016 23:26:16
© дата внесення змiн: 08.01.2017 18:22:02
автор: Франкизима
Вкажіть причину вашої скарги
|
