РЕКЛАМА
ПЕТРО СКУБІЙ
Уключив дід телевізор,
Щоб почуть новини,
Та із нього день і ніч
Лиш реклама лине
Де купити, що й по чому,
Гроші куди вкласти,
В банк який їх положити,
Не змогли щоб вкрасти.
Та на це дід не клює
На ті кляті банки,
Бо вже досвід в нього є
Тому пенсію складає він в склянії банки
По рекламах тих й хвороби
можна всі злічити
а хвороб тих в дідуся
вже нема де діти.
Серце мучить й діабет,
Клята аденома.
Й позвонить дідусь рішив
На рекламний номер.
Обізвалась з відтіля
Жінка солоденько.
-Що хвилює,- запитала
Голоском святеньким.
-Аденома,- каже дід ,
-мене давно мучить
просто жити не дає
день і ніч дерючить.
А років, дідусю ,вам
Скільки вже то буде?
Та уже під сімдесят
Скоро , добрі люди.
-Не хвилюйтеся, будь ласка,
Продамо ми ліки.
Не тутешні , заграничні.
Та лікуйтеся Ви тільки.
Будете ви ще, дідусю,
На дівчат дивитись.
Задоволення все це
Всього десять тисяч.
П*є дідусь ті порошки
Уже цілий місяць.
Не шевелиться ніде,
Лиш в карманах вітер.
Тож мораль у нас така:
З нас зробили дурака,
Багатіють шахраї,
А не люди трударі.
Як нам жити у такій,
У державі дорогій,
Де з людини трударя
Та й зробили злидаря.
