Я стою на мості, вдаль свій погляд спрямувавши,
Піді мною повільно проїжджають тонні вагони.
Дивлюся на район, де стоять монотонні будинки,
В одному з яких, у квартирі, мешкаєш ти.
Стою і думаю про тебе, моя кохана дівчинко.
Як ти там? Чи ти вже спиш, чи в кімнаті світло?
Чи може гуляєш з кимось по іншій залізниці,
Допоки проводжу свій час на цьому мості?
Черговий потяг вантажний внизу проїжджає,
Дихає з сумом мені в обличчя тяжкою парою.
Він не обирає, який вантаж сьогодні тягти -
Натомість вибрав я - тебе навічно кохати.
Ну і що, що ти не знаєш, що я зараз десь поруч...
Стою вже котрий день поспіль і про тебе зітхаю.
Ну і що, що ці слова ти ніколи в житті не прочитаєш,
Що я досі кохаю тебе.Не знаєш, не знаєш, не знаєш.
С.Кучерявий
11.06.16
22-17
