З ударом гонга торкнеться рима дiяльностi полiтикiв.
Почуєш часто на їхню адресу справедливу критику!
Цих персон багато хто, ну, дуже добре знає -
Вони родом з наших земель, з Донецького краю!
На Донеччинi народилися, закiнчили школу.
Це Олена Бондаренко i Левченко Микола.
Та й завдяки впливовим друзям пролiзли в депутати
Й почали там гучними промовами людей дивувати.
Каже Лєнка: "Ой, в Донбассе русских притесняют
На языке родном общаться им не позволяют.
Насправдi ж, мова росiйська - знайома лише нашим поетам
Бiльшicть людей тут говорить суржиком, мовним вiнегретом.
Так вже склалося, що слова ми з рiзних мов вживаємо.
З якої прийде швидше в голову - те i промовляємо.
I чого це за росiян постiйно хвилюється Лєнка?
Сама - українка-то, а прiзвище дiвоче - Коваленко.
Тодi й скажемо:
- "У российского народа штыки, чай найдутся
Без Лєнки большевики обойдутся".
Та, без пiвлiтри тут поведiнку її важко пояснити -
Навiщо свiй народ звинувачувати, а iнший - хвалити.
Ще один є персонаж - з Донецька хлопчина
Полiтик Микола Левченко, дурненька дитина.
Одного разу наш "герой" такi видав заяви
Яку потрiбно нам вживати мову у державi.
Каже Колян:
- Украинский - язык фольклора, он не для науки.
На нем в колхозе пусть песни поют старички, их внуки.
Для написания книг сей язык совсем не практичен.
Он простоват больно, смешон, да и неприличен".
Якась iдея "фiкс" у голову навiдалась до нашого Коляшi
Якщо на свою рiдну мову такi дурницi каже.
Якби не українець, скажiмо, був вiн, а iншої нацiї.
Ультраправi погляди пояснили б тодi ситуацiю.
А в нашому випадку вiдбулися серйознiшi справи
Iз глуздом здоровим мiг посваритись землячок наш бравий.
Та, дивiться ж, не подумайте, хлопцi i дiвчата
Що на Донеччинi усi такi, як цi депутати.
Така думка з ваших голiв хай швидко зникає, -
Бо й розумних людей багато з Донецького краю.
Анатолiй Солов'яненко, наш тенор - гордiсть України
А у нього ж мiсто Донецьк - Мала Батькiвщина.
Земляки нашi - Сосюра, Микола Соболенко
Анатолiй Косматенко, Грицько Бойко, Михайло Петренко.
Для них усiх Донецька область є рiдною землею
Високий розум кожен пiдтвердив творчiстю своєю.
Тому, друзi, полiтиканiв тупих - швиденько забувайте
А на культурну елiту Донеччини - увагу звертайте.
ну, Ви й даєте - порівняли Сосюру й Левченка!Останній, мабуть, і не здогадується про кого мова. Гарна патріотика. Я "за"
Дмитро Кiбич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую. Так, вiдносно Левченка ви правi, мудрi книжки йому не знайомi. Вiн, мабуть, читае лише книгу свого друга Павла Губарева "Факел Новороссии". А порiвняння тому, що вони обидва родом з Донеччини, треба ж показати контрасти мiж розумом та тупiстю.
Бачу, подалися в сатиру. Чудові думки, особливо про те, що краще частіше згадувати талановитих людей Донецького краю, аніж зрадників.
Дмитро Кiбич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую. Дiйсно, мене частiше тягне саме у сатиричний жанр поезii. Хоча, час вiд часу, намагаюся писати вiршi й у iнших жанрах, але, як кажуть: "Скiльки вовка не годуй, а вiн все одно у лiс дивиться". Точно ви вiдзначили, що не тим уродженцям Донеччини придiляеться у нинiшнiй час увага. Згадують, як правило тих, хто псуе нашому регiону репутацiю.
Дiйсно, ця тема зараз дуже актуальна. Головне, показати контрасти, що люди зустрiчаються зовсiм рiзнi.
ну, Ви й даєте - порівняли Сосюру й Левченка!Останній, мабуть, і не здогадується про кого мова. 
Гарна патріотика. Я "за" 
