Там десь ,гримить під небесами…
Летять народжені примари
Свинцем налиті темні хмари,
За вітром пил клубом летить,
Ось крапля впала, ще за мить,
І злива володіє нами.
Потужний вітер-посіпака
На спротив зовсім не зважав,
Із рук слабкого неборака
Все парасольку виривав,
Зробивши в неї виворіт
Над нами вдосталь навтішався,
Аби щоб кожен не втримався
І хутко бігли до воріт.
Навіс там хай нас укриває,
Від вітру трішки захистить.
( Додому йти прийдеться в брід) ,
Вода- мов з цебра виливає.
Бульбахи злива розставляє
В калюжах, що з’явились в мить,
Асфальт розлючено шипить,
А в далені… гримить, гримить,
Розверзлось небо, спалахнуло,
Стріла метнулась до землі.
Все гуркотіло в далені…
Хвилин за десять все минуло,
Крізь хмари сонечко блиснуло,
З калюжі глянуло на нас,
І посміхнулось нам лукаво:
Змокріли всі, - сушитись час.
