Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леонид: Истинная история наивной Красной шапочки, глупой бабки и жуткого серого волка - по В.Маяковскому - ВІРШ

logo
Леонид: Истинная история наивной Красной шапочки, глупой бабки и жуткого серого волка  - по В.Маяковскому - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Персональный ЧАТ Yrina9
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Истинная история наивной Красной шапочки, глупой бабки и жуткого серого волка - по В.Маяковскому

Такие были 
           недавно дела... 
В июль 
       катило 
              лето. 
У леса 
       девочка жила. 
И бабка
       - рядом где-то. 
Девчонке 
      сшила шапку мать 
Из красного 
           вельвета, 
И Красной шапкой 
              стали звать 
Все девочку 
           за это. 
Однажды утром 
              пироги 
Спекла 
       её мамаша 
И дочке говорит: 
                беги, 
Снеси-ка 
        бабке нашей. 
И в красной шляпе, 
                с пирожками 
Отправилась 
        девчонка 
               в путь, 
Не ожидая встреч 
               с волками 
(А встречи эти 
             - просто жуть!). 
И вот, 
       почти на полдороге, 
У бывшей 
        здесь зимой 
                   берлоги 
Идёт волчище 
            ей навстречу, 
Вкушая 
       радостную встречу. 

- Куда отправилась 
                Краснуля? 
И пироги 
        в корзине 
                 для чего? 
- Да вот, 
         для бабушки несу я: 
Она давно 
        не ела
               ничего. 
- Ну, 
     честно говоря, 
                  я тоже - 
Подумал волк, 
            но промолчал. - 
А бабка 
       покрупнее, 
                 может? 
С неё б, 
       пожалуй, 
               я начАл. 

И, развернувшись, 
              в лес помчался,
И очень быстро 
              оказался 
У бабкиного дома он, 
Нажал на кнопку...
              Слыша звон, 
- Кто там? 
        - Произнесла старушка. 
- Я это. 
      Внучка я 
               твоя... 
Пусти меня 
          в свою избушку 
К тебе 
      меня 
          послала мать моя. 
Открыла, 
        сдуру, 
             бабка дверь. 
Глядь, 
     а за ней не внучка 
                     - зверь! 
И оглянуться 
            не успела, 
Как эта зверь 
             её уела. 
И, бах! 
      на бабкину кровать... 
И стала 
       Красну шапку 
                  ждать... 

Ещё полчасу 
          не прошло, 
Как к дому 
         внучку принесло... 
Глядит она - 
           открыта дверь, 
А там - 
       толь бабка, 
                толи зверь... 
И не успела 
            разобраться, 
Как начал 
        этот зверь 
                   кусаться. 
Собравшись, 
          из последних сил. 
И внучку 
        тоже 
            проглотил... 

Казалось бы 
         - и всё... 
               Не тут-то было! 
Старухе с внучкой 
              сильно пофартило: 
Рядом охотники, 
           к счастью, 
                    бродили, 
Пиф-паф! 
       Пиф-паф! 
             - и волка убили. 
Вспороли затем 
            они зверю 
                     брюхо 
И извлекли 
          оттуда 
                 за ухо 
Сначала внучку, 
           а после - 
                  и бабку, 
Ну, 
  а затем, - 
           и красную шапку. 
 
С волненья, 
          пожалуй. 
                 и не уснёшь, 
Прочитавши 
           историю 
                   эту. 

Говорю прямо: 
            памятник
                   даёшь! 
Написавшему 
           сиё 
              ПОЭТУ.

ID:  66308
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 30.03.2008 12:53:58
© дата внесення змiн: 30.03.2008 12:53:58
автор: Леонид

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: TigraAgara
Прочитаний усіма відвідувачами (963)
В тому числі авторами сайту (17) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

TigraAgara, 13.07.2008 - 12:35
Оценка поэта: 5
12 Я памятник поставлю лишь за то-
Что ты творец-а это много значит!
Ты для потомков напиши еще,
Желаю счастья и удачи!!! give_rose
 
Леонид відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо огромное! Буду стараться. give_rose
friends
 
эдита, 30.03.2008 - 13:25
Оценка поэта: 5
flo30 отлично!!!
 
Леонид відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо! Заходите ещё!
 
Мистик, 30.03.2008 - 13:02
Оценка поэта: 5
12
 
Леонид відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо за внимание и оценку.
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: